#вірш_дня

 ЖИВИМ додому повертайся - сину...

Нехай Господь тебе в окопах береже...

Хай відведе від тебе Бог лиху годину...

Ти стільки натерпівся горя вже.

Молюсь, за тебе сину, в своїй хаті...

Для тебе в Бога милості прошу...

Щоб сили дав устоять, темній раті...

Тобі, свою молитву напишу.

Великий Боже...

Вбережи мого солдата...

                                                            Він захисник... Землі моєї син...
                                                         Допоможи йому здолать лихого "брата"...

У його діях, не шукай провин.

Не він прийшов загарбником з війною...

Не він прийшов чужих синів вбивать...

Для захисту узяв до рук він зброю...

За СВОЮ землю, став він воювать.

Допоможи йому в бою, Великий Боже...

Прошу, від "пулі-дури" вбережи...

Не полишай його, коли він занеможе...

Загарбника ж лихого - накажи.

Великий Господе... Почуй мою молитву...

Нехай горить під ворогом земля...

Не ми розпочали кроваву битву...

А хворий недомІрок із кремля.

Російським міром, вліз у Україну...

Залишив по собі кровавий слід...

Пролив, на землю нам, відвар полИну...

Перетворив на згарище НАШ схід.

Молюся за синів... Бо, я є мати...

Мою молитву Господи - почуй...

ПорозвертАй назад вражі гармати...

Синам моїм всім милість подаруй.

Живим додому повертАйся - СИНУ !!!

ГОСПОДИ ЗАХИСТИ НАШИХ ВОЇНІВ!!!

Галина Момот (25.02.2022.)

#вірш_дня

 - Не веди мене, мамо, в підвал.

- Бо там темно і зимно в ніжки…

- І поки не лунає сигнал,

можна, я ще у ліжку, трішки

подрімаю. Тут тепло так

і не треба палити свічку.

- Чуєш, мамо, гудить літак.

- Будуть знову бомбити всю нічку.

- Йдемо,мам, вже сирена гуде!

- Біжимо! Я не хочу спати!

- Мам, а бомба на нас не впаде?

- Мам, а ми дочекаємось тата?

- Він прийде, а нас вже нема.

- Де ж він буде за нами шукати?

Мати втерла сльозу крадькома.

І понесла дитину з хати.

- Не веди мене, мамо, в підвал.

- Бо там темно і зимно в ніжки…

І лунає сирени сигнал.

І летить штукатурка на ліжко…

(c) Вася Проданюк

#Всеукраїнський_тиждень_дитячого_читання2022 #НАЦІЯ_яка_ЧИТАЄ_НЕПЕРЕМОЖНА

 Внаслідок воєнного вторгнення Росії до України гинуть та страждають діти.

Відтак, Комітет ООН із прав дитини вимагає від РФ припинення воєнних дій та виконання своїх зобов'язань щодо захисту дітей від фізичного і психологічного насильства.

"Українські діти страждають і травмуються. Їх вбивають і ранять, відділяють від батьків. Їхні будинки падають, навчання переривається".

В Комітеті ООН нагадали Росії про Конвенцію про права дитини. Вона закріплює права дітей на життя, виживання та розвиток, а також на доступ до води, їжі, житла, здоров’я, освіти і свободи від усіх форм насильства. Діти мають право на турботу, допомогу й захист.

#Всеукраїнський_тиждень_дитячого_читання2022 #НАЦІЯ_яка_ЧИТАЄ_НЕПЕРЕМОЖНА

 

З КНИГОЮ ДО ПЕРЕМОГИ!

Дорогі наші діти! Цього року Тиждень дитячого читання в Україні проходить не в мирний час, але ми всі знаємо, що читання допомагає нам стати більш освіченими, а значить стати більш сильнішими і успішнішими.

Всеукраїнський тиждень дитячого читання 2022,

проходить під гаслом "Нація, яка читає- НЕПЕРЕМОЖНА!"

Тож читаємо більше і перемагаємо ворога разом із книжками! А ще книга сьогодні, якнайкраще допомагає нам відволікатися від сумних думок і переживань.

20 березня - Міжнародний день щастя

 ЯКЕ ЦЕ ЩАСТЯ - ПРОСТО ЖИТИ!

ПОБАЧИТЬ СОНЦЕ І РОСУ

ТИХЕНЬКО БОГУ ПОМОЛИТИСЬ

ІЗ ВДЯЧНІСТЮ ЗА ЦЮ КРАСУ,

ЯКУ МИ БАЧИМО ЩОРАНКУ

ЧЕРЕЗ ВІДЧИНЕНЕ ВІКНО.

ЩО ТАК П''ЯНИТЬ І НАДИХАЄ,

ЯК МОЛОДЕ ТЕРПКЕ ВИНО....

ЯКЕ ЦЕ ЩАСТЯ - ПРОСТО ЖИТИ!

ВІДКИНУВШИ ДУМКИ СУМНІ,

ЩЕ НА ЛЮБОВ НАВОРОЖИТИ,

ЗИМІ РАДІТИ І ВЕСНІ!

ЯКЕ ЦЕ ЩАСТЯ - ПРОСТО ЖИТИ!

ВДИХАТИ ПАХОЩІ ЗЕМНІ

І ЗНАТИ , ЩО ЗДОРОВІ ДІТИ -

РІДНЕНЬКІ ЗІРОЧКИ МОЇ!

ЯКЕ ЦЕ ЩАСТЯ - ПРОСТО ЖИТИ!

І ПОМИЛЯТИСЯ, Й ПРОЩАТЬ!

СМІЯТИСЬ , ПЛАКАТИ, ЖУРИТИСЬ...

ЗІ СТАРІСТЮ ЗУМІТЬ ЗМИРИТИСЬ -

РОКИ - ТО БОЖА БЛАГОДАТЬ!

ЯКЕ ЦЕ ЩАСТЯ - ПРОСТО ЖИТИ...

Галина Будняк

15.08. 2021

#вірш_дня

 Тримайся , ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ.

На тебе дивиться весь світ.

Сьогодні зайві компліменти.

Продовжуй, Брате, свій політ.

І хай, як тужно не складалось---

Ти на коліна не ставав.

Так, вочевидь,-- не все вдавалось...

Але тримав удар... Тримав.

Сьгодні в Тебе ПЕРШИЙ іспит.

Найголовніший у житті.

Триває довго клятий диспут.

А рішення не ті... Не ті.

А ворог лютий прагне крові.

Твоєї крові перш за все.

Наснаги ,ДРУЖЕ, і любові , дарує Бог тобі за це.

ТРИМАЙСЯ ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ.

В твоїх руках-- країна мрій!!!

Ще буде час аплодисментам.---

А зараз БІЙ... останній бій....

Тримайся ,ДРУЖЕ, будь із Богом.

З Святою Вірою живи.

І дочекайся Перемоги

Над сатаною із москви....

Склади для себе Долі іспит.

Найтяжчий іспит .

Вже як є...

А світ--- розсипане намисто.

Хто з переляку ,хто й навмисно----

Славитиме ім'я ТВОЄ.

(З мережі Інтернет)

18 березня — Всесвітній день сну

 Спи, моя дитино,

Спи, моя перлина,

Хай нашепчуть зорі

Сни тобі прозорі.

Хай жар-птиця тихо-тихо,

Осяйним крилом махне.

Хай тебе дитино лихо

Обійде і обмине.

На добро усій родині

Моя крихітко рости,

Щоби рідній Україні

Славу й щастя принести.

Ігор Іванців

#вірш_дня

 Я ніколи ще так не молилась,

Так налякана ще не була.

Так не їлось, не спалось, не снилось,

Й не була я така іще зла.

Я ніколи так не проклинала,

Й не просила «живи!» водночас.

Я ніколи так не вимовляла

Імена дорогі повсякчас.

Я ніколи ще так не любила,

Це життя ще не знала на смак,

Так надія в мені не жевріла,

Не чекала ще ранку отак.

Я ніколи, ніколи не знала,

Слова «тихо» блаженную мить,

Я ніколи ще не відчувала,

Як землі моїй рідній болить.

Я ніколи не бачила силу,

Що єднає народи усі,

Я ніколи ще так не раділа,

Земляків своїх мужній красі.

В мені воля ще так не звучала,

У валізу не влізе вона.

Як багато я не помічала

До жахливого слова «війна».

© Катя Сорока

#вірш_дня

 Господи! Бережи всіх синів України!

Як тяжко сина носити,

Як тяжко його народити.

Як тяжко його кормити,

Як легко комусь його вбити…

Скільки днів, скільки праці і змоги,

Щоб поставити сина на ноги.

На руках скільки треба носити,

А як легко комусь його вбити.

Скільки ночей це треба не спати,

Над колискою скільки співати.

І за руки маленькі водити,

А як легко комусь його вбити.

Скільки треба за сина молитись,

Скільки треба за нього журитись.

Скільки треба всього пережити,

А як легко комусь його вбити.

Доле, доле - спалене поле,

Ворог посіяв нам сльози і горе.

В села лелекам вже час прилетіти,

Кожній мамі бажаю я сина зустріти.

Автор о. Петро Половко

"Добро завжди перемагає": створено мультфільм про війну Росії проти України

 

 Зараз час, коли ми не тільки захищаємо кордони, міста, стоїмо на охороні безпеки й життя. Час, коли нам важливо тримати фронт інформаційний. І розмовляти з кожною аудиторією тією мовою, яку вона зможе почути і зрозуміти.

1+1 Media та Film.UA створили мультфільм "Добро завжди перемагає", за допомогою якого просто й доступно пояснили всю суть війни Росії проти України.

Цей мультфільм – відповідь на маніпулятивну дезінформацію, яку розповсюджує та насаджає РФ, зокрема дітям. Анімаційний фільм буде зрозумілим дітям з 3 років і допоможе дорослим знайти слова, щоб пояснити те, що відбувається.

#вірш_дня

 Галина Будняк

МОЄ ТОБІ ОСВІДЧЕННЯ В ЛЮБОВІ

Україно! Ти моя молитва!

Ти легенда горда, вікова!

Я без тебе дерево безлисте,

Я без тебе- без роси трава.

Україно! Ти моя надія!

Пісня недоспівана моя!

Я без тебе жити не зумію.

Я без тебе- без дощу земля.

Ти пшеничний лан під небом синім,

Барвінкова ніжність , маків цвіт.

Ти - щаслива усмішка дитини...

Серця твого стукіт на весь світ!

Україно! Ти моя любове!

Без тебе я - без матері дитя.

Ти у кожнім подиху, у слові.

Найдорожча в світі ! Як життя...

Галина Будняк

07.03.22

#вірш_дня

 

Україна переможе, тому що в нас найкращі в світі жінки.

Дівчата зрізають коси

Туго шнурують берці

Їм щастя приснилось, здалося.

Кровить забинтоване серце

Дівчата пакують валізи,

Кладуть туди тугу і втому.

Молитва – надійна віза,

Щоб ви повертались додому.

Дівчата збирають сили

І вже не рахують зморшки.

Постійно, туди де «накрило»,

Шепочуть : «Терпи. Ще трошки…»

Дівчата стоять на чатах –

Безсонні, розбурхані очі.

Слабкість стискає в лещатах,

Печуть заплакані очі

Дівчата рівняють спину

З думками про тих, кому важко:

Ворог таких не спинить,

Кулею влучити тяжко.

Дівчата не хочуть втрачати.

Тому подають набої.

Тому одягають халати,

І вчаться тримати зброю

Автор вірша: Олена Задорожна

Художник: Михайло Дяченко

Ідея Міністерство оборони України

#вірш_дня

 Я могла б багато зробити для України,

Але я тримаю тебе за руку, сину.

Я могла б плести сітку, малювати картину,

Але я тримаю тебе за руку, сину.

Я могла б доставляти продукти, прикривати з тилу спини,

Але я тримаю тебе за руку, сину.

Я могла б записатись у військову частину,

Але я тримаю тебе за руку, сину.

Я могла б, бо від безсилля відчуваю провину,

Але я тримаю тебе за руку сину.

P. S. Всім мамам, які мають маленьких дітей, присвячується. Ви робите теж роботу, виховуєте дітей

Тетяна Валігурська

#вірш_дня

 Олена Богуцька і всі матері України

До російської матері

Ти відрядила сина до війська.

Як тобі спиться, мамо російська?

Щі собі вариш, жариш котлети,

дім не руйнують крилаті ракети?

Як тобі їсться, як тобі п'ється?

Я тобі жінко, зараз живеться?

Ти про повітряні чула, тривоги?

Ти виглядала дітей із дороги?

Спала одягнена, (тільки не спала)?

Безперестанку молитву читала?

Знаєш, далека жінко російська,

син твій - загарбник ординського війська!

Син твій підступно, наче злодюга,

землю вкраїнську танком утюжить!

Син твій стріляє, діток вбиває!

Мати вкраїнська його проклинає...

Знаєш, як злякані діточки плачуть?

Я не прощу тобі сльози дитячі!

Поки не пізно, відклич свого сина,

щоб не зустріти його домовину!!!

Матінко Божа, за нас заступися!

Хай ця проклята війна закінчиться!

#вірш_дня

 ДОНЕЧЦІ

Поки спиш, пришиваю рудому ведмедику лапку Допиваю свій чай і читаю невтішні новини. Вже нема запитань, тільки оклик і знову – три крапки, Під якими майбутнє – твоє і моєї країни… І так сумно, що друзів насправді лишилася дрібка, Що усі вороги – аж настільки нікчемні й убогі, Трансформую ненависть до них – то у жабку, то в рибку… Ти навчила мене малювати. І вірити в Бога. Тож молюся. Малюю. Заповнюю аркуш і тишу. Поки спиш. Поки бачиш цей світ у рожевих відтінках. А ведмедик підморгує: певно, рудому видніше, Що добро переможе. Маленька моя українко… Анна Багряна

❗❗❗До уваги батьків! ❗❗❗

 Правило безпеки, яке важливо зараз вивчити разом з дітьми:

Не чіпати сторонні предмети, навіть якщо це маленькі чи великі іграшки.

Розкажіть дітям, що важливо користуватися тільки своїми речима, не підіймати нічого на вулиці та не підходити близько до підозрілих предметів.

Зараз на вулицях буде багато уламків бойової техніки та інших предметів, наближатися до яких – небезпечно для життя.

У разі виявлення підозрілих предметів, одразу телефонуйте 101.