Спочатку дорослий метелик відкладає маленькі, майже непомітні людському зору яєчка. Він прагне розмістити кладку на рослинах, які будуть корисні його нащадкам. Із цих яєчок на світ з'являється гусінь. Вони тільки те й робить, що їсть - або капусту, або листя яблуні... Якою тільки гусінь не буває! І рогатою, і вусатою, і волохатою, і смугастою!
Гусінь багато їсть і швидко росте. Поживні речовини відкладаються у вигляді жиру, із нього зовсім скоро будуть будуватися крила, лапки й усі інші частини тіла метелика.
Потім гусінь сплітає навколо себе кокон і перетворюється на лялечку. Лялечка спить у коконі, як космонавт у скафандрі. Лялечка може спати кілька тижнів або навіть місяців. Не варто завчасно її турбувати, нехай поспить, бо інакше метелика з неї не вийде.
У визначений час із лялечки на світ з'явиться щось мокре, тремтяче, страшненьке. І раптом ця незрозуміла істота одне за одним розправляє тремтячі крильця, висушує їх на вітерці та сонці - і перед нами з'являється чудесне створення природи. Привіт, метелику!
Немає коментарів:
Дописати коментар