- Не веди мене, мамо, в підвал.
- Бо там темно і зимно в ніжки…
- І поки не лунає сигнал,
можна, я ще у ліжку, трішки
подрімаю. Тут тепло так
і не треба палити свічку.
- Чуєш, мамо, гудить літак.
- Будуть знову бомбити всю нічку.
- Йдемо,мам, вже сирена гуде!
- Біжимо! Я не хочу спати!
- Мам, а бомба на нас не впаде?
- Мам, а ми дочекаємось тата?
- Він прийде, а нас вже нема.
- Де ж він буде за нами шукати?
Мати втерла сльозу крадькома.
І понесла дитину з хати.
- Не веди мене, мамо, в підвал.
- Бо там темно і зимно в ніжки…
І лунає сирени сигнал.
І летить штукатурка на ліжко…
(c) Вася Проданюк
Немає коментарів:
Дописати коментар