Бібліоцікавинки до Всеукраїнського дня бібліотек

 ПРО УЛЮБЛЕНУ ПРОФЕСІЮ З ЧАСТКОЮ ГУМОРУ 

👩‍📖 Монолог Тижбібліотекаря

Переступаючи поріг бібліотеки 

 з трудовою книжкою навпереваги, будь готовий до того, що відтепер і на віки ти здобуваєш горде звання 

 ТИЖБІБЛІОТЕКАР!

 Явні ознаки того, що ти влився в ці славні ряди.

 У будь-якій компанії твоя професія буде викликати непідробний інтерес: «А що, і книжки читаєш?», «А що, в місті є бібліотека?», «А що, туди ще хтось ходить?», «А нові книжки надходять?», - ось неповний перелік питань, на які ти повинен бути готовий відповісти в будь-якій ситуації.

 Сусіди несуть тобі непотрібні їм книги, газети, журнали: «А що, все одно ви макулатуру здаєте». А також пропонують забрати кімнатні рослини, що розрослися: «У вас там місця багато».

 Вони впевнені, що твоя домашня бібліотека пряме продовження громадської, тому що Тижбібліотекар є щасливим володарем необхідних сусідам-друзям-знайомим книг, потрібних їм в дану конкретну хвилину: «Як у тебе немає зібрання творів Лесі Українки? Тижбібліотекар! »

 У будь-який час дня і ночі ти миттєво відповідаєш на телефонне питання будь-якої тематики: від «чому сохне фіалка?» і «які надої від Зааненської породи кіз?» до «як звали бабусю Агамемнона?». Тому що, вміст словників і довідників щільно займає терабайти мозку справжнього Тижбібліотекаря.

 Тижбібліотекар зобов'язаний знати всіх письменників, їх близьких і родичів до сьомого коліна, а також повний список написаних ними творів з критикою, написаною на ці твори.

 Тижбібліотекар знає всі дати і події світової історії з докладним описом, маловідомими фактами і повним списком літератури по темі.

 Тижбібліотекар може відредагувати твір або доповідь для наукової конференції, написати реферат на тему «Ф'ючерсний контракт» або «Чому у акул не болять зуби?». В будь-які терміни, інтернет варіанти не пропонувати, і, бажано, безкоштовно - чисто з любові до професії. З цієї ж любові, він просто зобов'язаний ваш реферат продироколити: «Ну, є ж у вас дирокол в бібліотеці?».

 Тижбібліотекар повинен пам'ятати назву такої зеленої книжки, яку відвідувач брав два роки тому, і прізвище письменника на букву «Й», навіть якщо цей письменник - Войнович.

 Тижбібліотекар повинен працювати завжди. Відвідувач має право взяти або здати книги в будь-який зручний для нього час.

 При цьому Тижбібліотекар просто зобов'язаний знати всіх відвідувачів в обличчя: «Ви що, мене не пам'ятаєте? А що, до вас ще хтось ходить? ».

 Тижбібліотекар - сценарист і артист в одній особі. Йому нічого не варто написати за дві години сценарій масового заходу, будь то міський мітинг або хоровод у Новорічної ялинки, і самому ж виступити в ньому в парі-трійці ролей з переодяганням.

І, нарешті, справжнього Тижбібліотекаря не бентежать і не дратують ситуації із серії «No comments!»:

- Я до вас півгодини вже стою, бібліотека закрита!

- Вибачте, але ми працюємо з 9.00, а зараз 8.45 ...

- Я теж з 9 працюю, мені що, накажете спізнюватися?!.

 Але пам'ятай! Якщо в системі трапляється збій - це загрожує миттєвою перекваліфікацією з Тижбібліотекаря в Ніразутинебібліотекар і повернути довіру вже дуже важко! 

Гарного всім настрою, колеги! І нехай ніякі збої в роботі нам не загрожують, тому що Мижбібліотекарі!

#бібліотекаспільнодія #libNetishyn #Всеукраїнський_день_бібліотек

 У п’ятницю відзначаємо знакову для нас дату – 30 вересня, Всеукраїнський день бібліотек. 

Цьогорічний девіз Української бібліотечної асоціації: Бібліотека – спільнодія для твоєї мрії. 

Зараз нашою спільною мрією є Перемога у війні з росією. І бібліотеки є тим місцем, де ми всі об’єднуємося та спільно діємо, кожен з нас зараз на своєму місці, на своєму маленькому фронті з усією стійкістю та волелюбністю наближає нашу велику мрію ‒ Перемогу! 

Бібліотекарі проводять різноманітні патріотичні майстер-класи для дітей , пропонують книги, які допомагають почуватися краще та стають чудовим антистресом. З теплом і турботою приймаємо нових користувачів з числа переселенців. 

Центральна та Дитяча бібліотеки ЦБС Сокирянської міської ради своїм унікальним плакатом приєднуються до Всеукраїнського флешмобу #бібліотекаспільнодія організованого Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association .

Разом до перемоги

Тримаймо культурний фронт всі разом!!!

Незламна_осінь_Віримо_Читаємо❤️📖📚📚📖📚

  

Традиційно в переддень Всеукраїнського дня бібліотек дитяча бібліотека ЦБС Сокирянської міської ради запрошує на ознайомлюючі екскурсії маленьких читайликів.

Цього разу новими користувачами бібліотеки стали учні 3-класу Сокирянського Ліцею (вчитель Серебрянська Ганна Василівна). Під час зустрічі юні читайлики встигли зробити багато справ: дізналися правила користування книгою, вивчили нові для себе слова «читацький формуляр», "абонемент", «читальний зал», розглянули книжкові полиці з яскравими виданнями та брали активну участь в рухливих іграх . 

Діти вперше завітали в чарівну оселю дитячої книги, яка не залишає жодну дитину байдужою. Тут їх зустріло розмаїття цікавих, яскравих книг, газет та журналів. Новенькими палітурками книги посміхнулися до малечі та повели їх у чарівний світ принцес та принців, фантастичних пригод та мандрів. 

Гарними віршованими рядками діти привітали працівниць бібліотеки з професійним святом. 

Щиро раді новим читачам та сподіваємося на багаторічну дружбу! 

Бібліоцікавинки до Всеукраїнського дня бібліотек

 Тим, хто любить читати книги

, добре відомий вислів «КНИЖКОВИЙ ХРОБАК". 

Зараз він носить досить позитивне забарвлення, але так було не завжди.

Здається дивним, але до XVIII століття пристрасть до читання вважалася ... хворобою!

У старовинних медичних енциклопедіях можна навіть зустріти статті, присвячені детальному опису цієї недуги і шкоди, яку може заподіяти надмірне захоплення книгами. Приблизно в той час "книжковими хробаками" стали називати книголюбів у негативному сенсі. Сучасники не приймали їхній спосіб життя і засуджували бібліофілів за те, що їм байдуже до світу за межами бібліотеки.

А виникло це на той час образливе прізвисько від назви цілком реальної комахи. У стародавніх фоліантах частенько заводилися хробачки, що пожирали сторінки і корінці. Відбувалося це через те, що старовинні томи були виконані з матеріалів тваринного походження: обкладинки робили з дощечок і шкіри, сторінки - з пергаменту, який також виготовлявся з вироблених телячих шкурок, а з'єднувалися всі частини книги між собою кістковим клеєм .

Знайти в сучасній бібліотеці таких книжкових хробаків вже неможливо - зараз книги роблять зовсім з інших матеріалів.

Але що робити бібліотекам, де зберігаються старовинні книги?

У Португалії, в палаці Мафра (Palácio Nacional de Mafra), знаходиться одна з найдивовижніших бібліотек в світі. Але дивовижною її роблять зовсім не мармурові підлоги і не архітектура в стилі пізнього бароко., а…кажани. Так. Це не жарт. Щоб захистити книги від комах тут використовують живих кажанів. 500 штук. Удень їх тримають в коробках, а ночами випускають, і вони полюють на жуків, що харчуються деревом, та інших шкідників (серед співробітників бібліотеки є жарт, що з усіх комах з найбільшим задоволенням миші їдять книжкових хробаків).

До речі в іспанській мові цьому виразу відповідає словосполучення «Бібліотечна миша»(un ratón de biblioteca). Зараз термін «книжковий хробак» набув позитивного забарвлення.Таку назву в соціальних меражах має багато груп, де спілкуються люди, яких об’єднує любов до книг.

Існує літературна премія з такою назвою. Дизайнери створили зручне місце для читання назвавши його "книжковий хробак".

А в Японії, навіть, створили комедійне аніме «Влада книжкового хробака: Щоб стати бібліотекарем, всі засоби хороші.»

Бібліоцікавинки до Всеукраїнського дня бібліотек

 

Книги прекрасні не тільки тим, що відкривають нам нові світи, а й своєю здатністю нескінченно дивувати. Деякі факти про книги просто неймовірні.

Книжка "Старша Едда" врятувала життя українському бійцю, зупинивши ворожу снайперську кулю.

Про це йдеться у повідомленні Видавництва Жупанського у Facebook.

"Якщо сам Одін за нас, то хто тоді проти нас? Або, навіть, якби ми не продали жодного примірника Старшої Едди, все одно це б вартувало того, щоб її видати. Слава нашим героям!" - розповіли у Видавництві.

Як уточнив у соцмережі перекладач тексту Віталій Кривоніс, який і виклав серію знімків від вдячного читача, постраждалих унаслідок обстрілу немає.

Прізвище та ім’я щасливчика не розкривають з метою безпеки.

На опублікованих в мережі фото, куля прошила серцевину книжки, проте зупинилась на півшляху.

У коментарях підписники підтвердили, що книжки з міцними палітурами у таких обставинах здатні врятувати життя.

"Слухала лекцію одного фахівця і досі пам'ятаю його слова: "Якщо в екстремальних ситуаціях у вас немає кевларового бронежилета, але є товсті книги (від 2.5 см) в твердих палітурках і скотч – у вас є шанс! Важко і незручно, але це куди краще, ніж померти від кулі", - поділилась користувачка Олена Одинока.

Переклад "Старшої Едди" від Видавництва Жупанського був здійснений у 2020 році. Це перший вихід збірки давньоісландського епосу українською мовою за часів Незалежності України.

Бібліоцікавинки до Всеукраїнського дня бібліотек

 В Середні віки книги до полиці приковували ланцюгами 

 Винахід друкарського верстата став епохальною подією у розвитку друкарства. До цього фоліанти були рукописними, а їх ціна - просто фантастичною, адже над кожною книжкою годинами сиділи ченці, і процес переписування розтягувався часом на роки. Щоб уберегти рукописи від шахраїв і злодіїв, в бібліотеках книги прикріплювали до полиць ланцюгами.

 Сьогодні нам це здається дивиною, але в середньовічних бібліотеках стелажі були обладнані спеціальними кільцями для ланцюгів. Вони були досить довгими, щоб з книгою можна було працювати, але в той же час винести її з приміщення було неможливо. Книги на полицях стояли інакше, ніж сьогодні, - корінцем від читача. Це давало змогу не заплутувати ланцюги, коли книгу знімали з полиці.

 Практика "приковування" книг ланцюгами проіснувала до кінця 1880-х років, поки книги не стали видаватися масово, а їх собівартість не знизилася. Сьогодні у світі збереглося кілька бібліотек, де книги все ще зберігаються на ланцюгах.